Склад учнівського парламенту

Княжівської ЗШ І-ІІІ ст.

 Організаційний сектор   

1.Коваль Наталя -голова сектору 

2.Фіть Орися  – заступник

3.Братунь Сергій

4.Бобко Ольга

5.Мойсеєнко Дмитро

6.Вепрів Юля

7.Шкварка Назар

Навчальний сектор

1.Бойко Ірина – голова сектору

2.Сагайдак Андрій – заступник

3.Коваль Володимир

4.Потопник Неля

5.Фещук Святослав

6.Панас Андріана

7.Оліщук Катерина

Культмасовий сектор

1.Михайловська Оксана – голова сектору

2.Сірко Олександр --заступник

3.Білозір Марія

4.Тригуб Ольга

5.Норкін Христина

6.Заремба Надія

7.Пилипчук Анастасія

Інформаційно – просвітницький сектор

1.Заремба Олег – голова сектору

2.Мосійчук Юля -- заступник

3.Черній Михайло

4.Прокопчук Анна

5.Штикало Уляна

6.Новосад Андрій

7.Карпінка Еміліян

Спортивний сектор та суспільно-корисних вправ

1.Плетінка Юліан – голова сектору

2.Сагайдак Микола -- заступник

3.Махмер Руслан

4.Казьмірчук Дмитро

5.Шиянов Віталій

6.Жеребецький Максим

7.Норкін Сергій                  

Учнівське самоврядування в школі та класі

Основною ланкою у становленні виховного колективу є учнівське самоврядування - самодіяльна організація дитячого життя в школі. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором. Загалом учнівське самоврядування є незамінним помічником педагогів. У сучасній школі, яка самостійно формує органи самоврядування, воно представлене за одним із трьох варіантів:

1. Представницький варіант. До учнівського комітету входять старости всіх класів. Така структура дає змогу оперативно доводити до відома учнів, особливо у великій школі, рішення учнівського комітету, організувати будь-яку акцію, підбити підсумки.

2. Комунарський варіант. Передбачає при організації конкретної справи створення тимчасового штабу або ради із зацікавлених учнів. Члени ради вирішують (з участю вчителів), як залучити весь колектив школи чи групу класів до справи, дають доручення, організовують роботу (свята, спартакіади, олімпіади, масові подорожі тощо). Після їх завершення штаб (рада) самоліквідується, натомість виникає інша тимчасова структура для нової справи.

3. Комісійний варіант. Згідно з ним на загальних зборах чи конференції формується учнівський комітет у складі 9-15 осіб. Вони обирають зі свого складу голову, заступника, секретаря комітету, решта очолюють комісії, до яких добирають активістів класів. Такий склад комітету є сталим, але часто він буває заформалізованим або взагалі бездіяльним.

Вищим органом учнівського самоврядування в школі є загальні збори або учнівська конференція. Виконавчий орган (учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада командирів (старост), парламент, учнівське представництво тощо) підзвітний загальним зборам. Учнівські збори відбуваються не менше двох разів на рік (у вересні - для визначення завдань на новий навчальний рік, у травні - для звіту виконавчого органу та його перевиборів). Напередодні проведення звітно-виборних зборів проводять з учнями дискусію, ділову гру з проблем учнівського самоврядування, структури учнівського самоврядування, основних напрямів та змісту роботи, прав і обов'язків членів виконавчого органу.

Кількість членів виконавчого органу учнівського самоврядування визначає учнівський колектив залежно від обсягу запланованої діяльності та кількості комісій. Кількість комісій залежить від специфіки напрямів діяльності школи, особливостей структури, досвіду і традицій, рівня теоретично-методологічної та практичної підготовленості педагогічного колективу до керівництва учнівським самоврядуванням.

Важливими умовами плідної діяльності учнівського самоврядування є: розуміння учнями й активом завдань, змісту і суті самоврядування; вміння самостійно планувати, організовувати роботу, координувати зусилля різних ланок самоврядування, постійно здійснювати самоконтроль; уміння враховувати, регулювати, аналізувати свою діяльність, об'єктивно її оцінювати; пошук ефективних форм і методів діяльності органів самоврядування, творче використання досвіду інших шкіл.

Комісії виконавчого органу спрямовують свою роботу на підвищення якості навчання, реалізацію вимог режиму школи, організацію позакласної виховної роботи, на розвиток ініціативи і творчої самодіяльності учнів, реалізацію їх прав і обов'язків. Члени комісії є відповідальними за певний напрям роботи класу. Виконавчий орган проводить засідання один раз на місяць, комісії - раз на два тижні. Свою роботу виконавчий орган планує на рік або півріччя орієнтовно за такими розділами:

1. Вступ (короткий аналіз роботи за попередній рік, завдання на новий).

2. Організаційна робота (визначення тематики загальношкільних конференцій, класних зборів, планування навчання активу з окремих питань, організація відкритості в роботі).

3. Засідання виконавчого органу учнівського самоврядування.

4. Робота комісій (секторів).

У плані роботи враховують обов'язкові справи, в організації яких участь виконавчого органу об'єктивно необхідна (День знань, робота з благоустрою пришкільної території, налагодження чергування у школі та класах, підготовка до проведення канікул тощо).

Під час організації масштабних та епізодичних справ можуть бути поєднані зусилля постійних органів самоврядування з тимчасовими (ради, ініціативні групи клубів, творчих об'єднань тощо).

Колективним органом самоврядування в класі є збори колективу класу - впливовий чинник зміцнення дисципліни учнів, виховання в них моральних якостей. На зборах класного колективу обговорюють актуальні, зрозумілі питання повсякденного життя (підготовка культурно-масового заходу, випуск журналу, підсумки навчання за чверть, семестр, рік та ін.), визначні історичні події, сучасні досягнення, моральні проблеми. Періодичність їх проведення залежить від конкретних умов діяльності класу.

Гласність, відкритість роботи органів самоврядування (всі учні знають, де, коли, які питання обговорюються, можуть брати в обговоренні участь, пропонувати нове, оригінальне, цікаве, впливати на життя колективу) сприяє поглибленню демократизму в шкільному житті. Розвиток учнівського самоврядування, участь в якому розвиває відповідальність за шкільні справи, допомагає набути організаторських навичок, сприяє духовному зростанню, розвитку організаторських здібностей дітей.

Демократизм в учнівському самоврядуванні залежить від позиції дорослих, зокрема керівництва школи. Розбіжності між адміністрацією та учнівським самоврядуванням виникають внаслідок неправильної організації педагогічного керівництва, коли немає взаємодії між педагогічним та учнівським колективами для досягнення мети.

Основними засобами вдосконалення педагогічної допомоги учнівському самоврядуванню є: забезпечення реальних прав та обов'язків органів самоврядування; підвищення довіри педагогів до рішень учнівського колективу, його органів самоврядування; кваліфікована, тактовна допомога; цілеспрямоване навчання учнів складній справі організації життя учнівського колективу, керівництва справами школи.

За кожною комісією педагогічна рада закріплює вчителів-консультантів, які постійно мають допомагати органам самоврядування, сприяти визначенню мети діяльності, плануванню роботи, вирішенню складних ситуацій, управлінських завдань.

             ПРАВИЛА УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

 1. Сміливіше внось свої пропозиції задля прийняття коллективного     рішення.                                                                                                           

   2. Не бійся, що вносиш ідеї прості, з банку ідей відберемо золоті.    

 3. Думку викладай розважливо, якщо потрібно – повтори.
4. Часу не марнуй, пропозиції внось коротко і ясно.
5. Чітко втямиш – краще зробиш.
6. Погодився легко – не означає, що сприйняв глибоко.
7. Не думай, що ти в чомусь переважаєш друзів, і не смій задаватись.
8. Довіру треба розуміти так: все перевіряється ділом, турботою і дружбою.
9. Перш ніж прийняти рішення, навчись бездоганно його виконувати.
10. Усяке діло вінчає результат. Не соромно помилятись. Соромно не вміти виправлятись.
11. Зауваження приймаються, пропозиції виконуються.
12. Твори, фантазуй сміливіше– шукай шляхів виконання рішень.
13. Не відкладай на завтра вирішення того питання, яке необхідно і можна вирішити      сьогодні.                                                                   

  14. Прийняв рішення – виконуй! Доручив іншим – довіряй! Перевіряючи допомагай.

                           В результаті роботи:

 - Спілкування з педагогами та органами місцевої влади
 - Одержання знань і навичок самостійної роботи та корисної      інформації
 - Професіоналізм
 - Вирішення важливих питань.

          ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАН УЧНІВСЬКОГО                 

                         САМОВРЯДУВАННЯ  

                        Княжівської ЗШ І-ІІІ ст.

 Загальні положення.

1. У кожному класному колективі створити департаменти, очолювані головою, у яких організована діяльність наступних комісій: з питань дозвілля та культури; з питань праці; з питань фізкультури та спорту; з питань освіти та науки; з питань охорони здоров’я та здорового способу життя; з питань прес-інформації.

2. У свою діяльність самоврядування залучати всіх учнів, взаємодіяти з педагогічним колективом і адміністрацією школи.

                              Мета й завдання.

1. Основна мета – розвиток соціально – активної творчої особистості через різні форми залучення в діяльність системи самоврядування.

2. Завдання:

- створення умов для реалізації і самовдосконалення кожної особистості в школі (створення різноманітних учнівських об’єднань, клубів гуртків за інтересами);

- формування всебічно розвиненої гармонійної особистості;

- розвиток в учнів уміння бачити реальні проблеми, встановлювати їх причини, значення, механізм рішення цих проблем;

- формування соціально – активної особистості;

- підготовка учнів до життя, придбання знань і навичок керівної організаторської і виконавчої діяльності;

- підвищення авторитету суспільної роботи в школі;

- згуртування колективу як всередині класу, так і в школі в цілому;

- розширення кругозору інтересів і спілкування учнів;

- забезпечення і захист прав інтересів учнів;

- забезпечення виконання учнями своїх обов’язків.

                                Структура і зміст роботи.

      1. Організація системи самоврядування проводиться для здійснення керівництва учнівським колективом.

Головний принцип системи – зацікавити дітей, заповнити життєву діяльність учнівського колективу.

2. Керівним органом являється Парламент школи на чолі з головою старостату.

Парламент школи – представницький орган, у роботі якого беруть участь делегати, обрані від 5 – 11-х класів, квота – одна людина від класу, у разі виключення – дві людини.

Парламент школи вправі приймати рішення, пов’язані з організацією життя учнів, їхнього дозвілля.

Рішення, прийняті Парламентом школи, обов’язкові для виконання всіма учнями школи.

 Парламенту школи вправі приймати рішення, якщо на її засіданні присутні 51% членів Кабінету.

Кожен член Парламенту має право одного голосу.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало 2/3 від числа присутніх на засіданні.

Якщо представники класу були відсутні на двох засіданнях  Парламенту школи, то Кабінет вправі порушити питання про переобрання класом своїх делегатів.

Парламент школи збирається на свої засідання один раз у два тижня.

     Парламент школи може давати оцінку діяльності Старостату, у випадку незадовільної оцінки діяльності, Парламенту може прийняти рішення про дострокове його переобрання.

Клас має право замінити делегатів Парламенту у випадку їхньої відмови від подальшої діяльності як члена Парламенту школи чи при незадовільному виконанні своїх обов’язків.

                                  Права й обов’язки.

1. Кожний учасник учнівського самоврядування має право:                  

- отримувати консультації у Парламенту школи, адміністрації і педагогічного колективу відносно життєвої діяльності школи;

- вносити пропозиції з вдосконалення діяльності Парламенту школи;

- вибирати і бути обраним в керівний орган – Парламенту школи.

2. Кожний учасник учнівського самоврядування зобов’язаний:

- брати активну участь у роботі вибраного Парламенту;

- добросовісно виконувати всі доручення Парламенту школи і департаменту класу;

- посильно займатися самоосвітою.

Функції учнівського самоврядування

Самоактивізація передбачає залучення як можна більшого числа членів колективу до вирішення управлінської проблеми, систематичну роботу по залученню учнів в управління новими сферами діяльності.

Організаційне саморегулювання передбачає гнучкість в реалізації організаторських  функцій членами учнівських колективів, стійкий вплив активу на колектив, здатність колективу самостійно змінити свою структуру з метою успішного вирішення організаторських задач.

Колективний самоконтроль передбачає постійний самоаналіз органами самоврядування і окремими організаторами своєї діяльності і на основі цього пошук ефективніших шляхів вирішення управлінських задач.

Щоб учнівське самоврядування було діючим, воно повинно:

·         вирішувати проблеми розвитку діловитості, дбайливості, самостій­ності, відповідальності, задовольняти потреби учнів у самостійності, індивідуальній та колективній діяльності;

·         ставити учнів у позицію організаторів і виконавців прийнятих ними самостійних рішень.

·         активізувати самостійність і відповідальність учнів не тільки по лінії включення їх в управлінську діяльність, але й за рахунок ускладнення розв'язуваних ними завдань;

·         бути не тільки умовою, але й результатом діяльності;

·         підсилювати роль особистісного фактора в розвитку управлінської культури, цивільної відповідальності за свої дії, справи і вчинки. Усе це вимагає чіткого тлумачення і розуміння сутності учнівського самоврядування, закономірностей розвитку і принципів організації ді­яльності, функцій суб'єкта та об'єкта самоврядування, знання мотивів участі школярів у діяльності самоврядування, способів формування спів­дружностей та ін.

СТАТУТ

УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

                                                                 Княжівської ЗШ І-ІІІ ступенів

І. Загальні положення

1.     Учнівське самоврядування регламентує свою діяльність на підставі нормативно-правових актів: Конституції України, Всесвітньої декларації про права дитини, Законів України "Про освіту", "Про громадські організації", Статуту школи.

2.     самоврядування пропагує дружні відносини та співпрацює з різними громадськими об`єднаннями на принципах взаємоповаги і незалежності; співпрацює з педагогами і батьками.

ІІ. Мета і завдання шкільного органу самоврядування

1.     Різносторонньо розвиватись, самовдосконалюватись, самореалізуватись на благо собі, одноліткам, школі, власній родині, своїй малій батьківщині, народові України.

2.     Забезпечувати і захищати права та інтереси учнів на основі виконання правил та законів школи.

3.     Формувати почуття відповідальності, свідоме ставлення до участі кожного у вирішенні важливих справ шкільного життя, оволодівати наукою управління.

4.     Сприяти реалізації інтересів, можливостей, бажань дітей.

5.     Прагнути узгодженості і балансу інтересів між учнями і дорослими.

ІІІ. Органи управління учнівського самоврядування

Права і обов`язки

1.     Вищим органом учнівського самоврядування школи є учнівська конференція, яка скликається один раз на рік.

2.     Керівні функції учнівського самоврядування виконує засідання учнівського парламенту, яке проводиться раз на місяць.

3.     Виконавчим органом учнівського самоврядування є шкільний парламент, який обирається на засадах вільного і рівноправного висування кандидатів кожним класом школи.

4.     Структуру та склад органів учнівського самоврядування обговорюють і затверджують на учнівській конференції педагогічний та учнівський колективи шляхом відкритого голосування.

5.     Президентом учнівського колективу може бути учень 9 - 11 класу, який обирається таємним голосуванням вчителів та учнів школи.

6.     Форми діяльності центрів  визначаються на засіданнях парламенту.

1.     Шкільний парламент:

-         бере участь у складанні річного плану роботи школи;

-         координує роботу класів, доводить до них конкретні завдання діяльності;

-         контролює створення належних умов для навчання та  дозвілля учнів;

-         приймає рішення з найважливіших питань життя школи у межах своєї компетентності;

-         вносить пропозиції адміністрації школи, педагогічній раді з питань навчання та виховання;

-         бере участь в організації невідкладної допомоги відстаючим учням;

-         веде контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог у школі;

-         проводить заходи з розвитку творчих здібностей учнів, зміцнення їхнього здоров`я, фізичного удосконалення, пропаганди здорового способу життя;

-         організовує роботу центрів, учнівських малих ініціативних груп, клубів тощо;

Основні напрями діяльності

 органів учнівського самоврядування

1.     Навчальний сектор:

-         проводить  роботу з вироблення в учнів свідомого ставлення до навчання;

-         організовує консультаційну допомогу з предметів;

-         бере участь у проведенні предметних тижнів, місячників, олімпіад, конкурсів;

-         контролює виконання домашніх завдань, ведення щоденників;

-         веде боротьбу з пропусками уроків;

-         залучає учнів в гуртки, виступає з ініціативою про створення нових гуртків за інтересами;

-         надає допомогу вчителям в організації тематичних вечорів;

-         бере участь у підготовці і проведенні бесід в класах  (про режим дня, виконання домашніх завдань, користь читання);

-         збирає і систематизує матеріал-інформацію про стан успішності в кожному класі;

-         виховує культуру читання та бережливе ставлення до книги, підручника;

-         проводить бесіди, рейди-перевірки на краще збереження підручників.

2.     Огранізаційний сектор:

-         забезпечує захист прав та інтересів учнів;

-         організовує допомогу дітям-інвалідам та дітям з малозабезпечених сімей, дітям-сиротам;

-         контролює дотримання дисципліни учнями в позаурочний час;

-         організовує чергування учнів  по школі та під час проведення свят, масових заходів, вечорів відпочинку;

-         контролює та оцінює чергування по класах;

-         контролює дотримання  учнями Статуту школи (Правил внутрішкільного  розпорядку  учнів);

-         контролює відвідування учнями школи;

-         надає допомогу педагогічному колективу у вивченні свідомої дисципліни, приймає участь у розробці законодавчих документів, правил поведінки в школі, стежить за їх виконанням;

-         організовує змагання за високу організованість класу, відсутність факторів порушення дисципліни, охорони громадського порядку, вміння ввічливо і старанно поводитись у школі, вдома, у колі друзів, за межами школи;

-         розглядає порушення різних правил, різні конфлікти;

-         виходить з пропозиціями на батьківський комітет, педраду, координаційну раду;

-         організовує правову освіту (вивчення Правил для учнів, Статуту школи, документів про освіту, учнівське самоврядування, адміністративного та кримінального кодексів, інших правових документів), проводить зустріч з правоохоронцями.

3.     Культмасовий сектор:

-         залучає дітей до позаурочної діяльності, організації змістовного дозвілля та відпочинку, до художньої самодіяльності;

-         підбирає матеріали для написання сценаріїв різноманітних свят, вечорів відпочинку, зустрічей;

-         організовує проведення загальношкільних свят, вечорів, дискотек, різних конкурсів, відзначення народних традицій;

-         готує творчі виставки учнів;

-         встановлює зв'язки з кінотеатрами, клубами, музеями;

-         вивчає побажання учнів щодо організації і роботи гуртків художньої самодіяльності, образотворчого мистецтва;

-         в кожному класі організовує культурно-масову роботу, залучає учнів до участі в загальношкільних заходах;

-         організовує в школі ігротеки для розваг і занять учнів у вільний час;

-         оформляє альбоми до пам`ятних дат, традиційних свят в школі ("Літопис класів");

-         організовує культпоходи та екскурсії з врахуванням заявок класних колективів.

4.     Спортивний сектор та суспільно-корисних справ:

-         виховує в учнів бережливе ставлення до шкільного майна;

-         створює бригади учнів для ремонту меблів та інвентарю на протязі навчального року та в літній період;

-         організовує чергування на закріплених за класами територіях школи;

-         проводить рейдперевірки збереження шкільного майна та чергування один раз в місяць;

-         організовує змагання між класними колективами по збереженню шкільного майна;

-         веде облік збереження шкільного майна, закріпленого за тим чи іншим класом;

-         викликає на засідання учнів, які поламали меблі, входить з пропозицією до педагогічної ради або директора школи про прийняття адміністративних заходів до учнів, що проявили недбале ставлення до шкільного майна;

-         проводить профорієнтаційну роботу в школі, виховує  інтерес та повагу до майбутньої професії;

-         піклується про ветеранів, інвалідів, вдів, пристарілих;

-         організовує проведення трудових операцій, десантів.

6.    Інформаційно-просвітницький сектор:

-         забезпечує гласність в діяльності органів учнівського самоврядування;

-         інформує учнів, батьків, вчителів про всі події, які відбуваються в школі, класі через шкільну газету;

-         розвиває у дітей уміння збирати інформацію, обговорювати теми рубрик і матеріалів шкільної газети;

-         сприяє підвищенню інтересу учнів до життя школи;

-         збирає та обробляє дані, надає інформацію щодо подальшої діяльності органів учнівського самоврядування.

План роботи

учнівського парламенту